канонічний

(перешкода) передбачена в церковному праві [VI]

— канонічна перешкода: передбачена в церковному праві [VII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канонічний — каноні́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. канонічний — [каноун’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. канонічний — -а, -е. 1》 церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.). Канонічне право — сукупність норм, що містяться в правилах, встановлених церквою. 2》 церк. Узаконений церквою як Святе Письмо; який входить до складу канону (у 3 знач.). Канонічні книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. канонічний — Церковноправний Словник чужослів Павло Штепа
  5. канонічний — Каноні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. канонічний — КАНОНІ́ЧНИЙ, а, е. 1. церк. Стос. до канону або який є каноном (у 1 знач.). Пани узаконили канонічне право, яке дозволяє вбивати ворогів церкви (Іст. укр. літ., II, 1956, 585). 2. церк. Словник української мови в 11 томах