кватирка

Квати́рка:

— тут: у значенні кухоль, місткістю чверть літра [51]

— чверть літра [21]

— чверть літра [I,III,V]

Ква́рта, кватирка, півква́рта, півквати́рка:

— міра рідини, тут: горілки [33]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кватирка — квати́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кватирка — (у вікні) віконце, віконечко; (житло) квартирка. Словник синонімів Караванського
  3. кватирка — -и, ж. 1》 Зменш. до кватира 1). 2》 Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. || Дверцята або віконце в брамі, у воротах. 3》 заст. Шибка у вікні. 4》 заст. Четверта частина кварти (у 1 знач.); чвертівка (перев. про горілку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кватирка — КВАТИ́РКА, и, ж. 1. Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку. Поглядає на улицю, Колише дитинку (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. кватирка — ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БА розм., ОБОЛО́НЯ заст., КВАТИ́РА заст., КВАТИ́РКА заст., ОБОЛО́НКА діал.; ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Словник синонімів української мови
  6. кватирка — Квати́рка, -рки, -рці; -ти́рки, -ти́рок (у вікні) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кватирка — КВАТИ́РКА, и, ж. 1. Зменш. до квати́ра 1. Займати невелику кватирку. 2. Шибка у вікні, вставлена в раму, яку можна відчиняти для провітрювання приміщення. Вичуняла Катерина, Одсуне кватирку. Поглядає на у лицю, Колише дитинку (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. кватирка — Частина віконної рами, що пристосована для провітрювання приміщення при зачиненому вікні. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. кватирка — Кватирка и квати́рька, -ки ж. ум. отъ кватира. 1) Квартирка. 2) Стекло въ окнѣ. Подивився козак Нечай у нову кватирку. Макс. 3) Форточка въ окнѣ. Вас. 149. Хтось одсунув знадвору кватирку і гукнув на всю світлицю: Пугу! К. ЧР. 221. Словник української мови Грінченка