кибель
Ки́бель:
— відро (для черпання нафти), тюремна параша [IV]
— відро, бак (для черпання нафти) [V]
— відро, бак [VI]
— відро, цебер (параша) [1;14;21;X]
— відро [I,III]
— дерев'яне відро [18;15]
— кадіб, відро [II]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кибель — ки́бель іменник жіночого роду відро діал. Орфографічний словник української мови
- кибель — див. діжка Словник синонімів Вусика
- кибель — -бля, ч., заст. Цебер, відро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Гринь взяв ліхтарню і ступив одною ногою в кибель, а рукою взявся за линву (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- кибель — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
- кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Він бере за ухо [вухо] кибель, повен лепу, несе його до шахти (Фр., IV, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах