1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кибель

ки́бель

-бля, ч., заст.

Цебер, відро.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кибель — Ки́бель: — відро (для черпання нафти), тюремна параша [IV] — відро, бак (для черпання нафти) [V] — відро, бак [VI] — відро, цебер (параша) [1;14;21;X] — відро [I,III] — дерев'яне відро [18;15] — кадіб, відро [II] Словник з творів Івана Франка
  2. кибель — ки́бель іменник жіночого роду відро діал. Орфографічний словник української мови
  3. кибель — див. діжка Словник синонімів Вусика
  4. кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Гринь взяв ліхтарню і ступив одною ногою в кибель, а рукою взявся за линву (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. кибель — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. кибель — КИ́БЕЛЬ, бля, ч., діал. Цебер, відро. Він бере за ухо [вухо] кибель, повен лепу, несе його до шахти (Фр., IV, 1950, 24). Словник української мови в 11 томах