ковблик

Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик:

— піскар [XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр., дрібні ковблики , ковблик той пережиє своїх товаришів, котрий здужає швидше і ліпше ховатися та втікати [XIX]

— риба пічкур (піскар) [21]

— різновид дрібної річкової риби родини коропових [15]

— риба [I]

— «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Вартість такого коментаря рівна коментареві: космонавт — людина (але яка де людина — невідомо). [MО,I]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковблик — ко́вблик іменник чоловічого роду, істота пічкур Орфографічний словник української мови
  2. ковблик — див. коблик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ковблик — КО́ВБЛИК див. ко́блик. Словник української мови у 20 томах
  4. ковблик — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
  5. ковблик — КО́ВБЛИК див. ко́блик. Словник української мови в 11 томах