ковблик
Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик:
— піскар [XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр., дрібні ковблики , ковблик той пережиє своїх товаришів, котрий здужає швидше і ліпше ховатися та втікати [XIX]
— риба пічкур (піскар) [21]
— різновид дрібної річкової риби родини коропових [15]
— риба [I]
— «Ковбель, ковблик, слиж» пояснені одним словом: «риба», замість принаймні: «рід риби». Перші два — це Gobio fluvialis, третій — Cobitis barbatula. Вартість такого коментаря рівна коментареві: космонавт — людина (але яка де людина — невідомо). [MО,I]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковблик — ко́вблик іменник чоловічого роду, істота пічкур Орфографічний словник української мови
- ковблик — див. коблик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковблик — КО́ВБЛИК див. ко́блик. Словник української мови у 20 томах
- ковблик — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
- ковблик — КО́ВБЛИК див. ко́блик. Словник української мови в 11 томах