ковблик
КО́ВБЛИК див. ко́блик.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ковблик — Ко́вбель, ко́вблик, ко́блик: — піскар [XIX] Риба в воді тота потриває довше, котра швидше і безпечніше зумів найти собі поживу: щупак той переживе других щупаків, котрий швид- шип, міцніший і проворніший ловити, напр. Словник з творів Івана Франка
- ковблик — ко́вблик іменник чоловічого роду, істота пічкур Орфографічний словник української мови
- ковблик — див. коблик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ковблик — I. ПІЧКУ́Р (дрібна річкова риба), ПІСКА́Р, КО́БЛИК (КО́ВБЛИК) діал. Хлопці бродили по коліна, видивляючись між камінцями пічкурів (Ю. Збанацький); Вислизнув, як піскар з матні (приказка); Вдивляється (Мирон) у плюскітливу воду.. Словник синонімів української мови
- ковблик — КО́ВБЛИК див. ко́блик. Словник української мови в 11 томах