конкордат

Конкорда́т:

— ухвала [41]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкордат — конкорда́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. конкордат — -у, ч. Угода між урядом якої-небудь держави й Папою Римським, що визначає становище католицької церкви в цій державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конкордат — Угода (папи рим.) Словник чужослів Павло Штепа
  4. конкордат — КОНКОРДА́Т, у, ч., юр. Угода між урядом якої-небудь держави й Ватиканом, що визначає статус католицької церкви в цій державі... Словник української мови у 20 томах
  5. конкордат — конкорда́т (лат. concordatum – угода, від concordo – перебуваю в згоді) угода між папою римським як главою католицької церкви і урядом певної держави щодо діяльності католицької церкви в цій країні. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конкордат — Юридична угода між Ватиканом і певною державою, зазвичай із більшістю католицького населення; унормовує церковно-державні стосунки та визначає компетенцію сторін у цій сфері. Універсальний словник-енциклопедія
  7. конкордат — КОНКОРДА́Т, у, ч. Угода між урядом якої-небудь держави й римським папою, що визначає становище католицької церкви в цій державі. Диктатор Франко в 1953 році уклав з Ватіканом конкордат (угоду), який визнав католицизм єдиною законною релігією країни (Наука… 6, 1958, 45). Словник української мови в 11 томах