конкордат
КОНКОРДА́Т, у, ч., юр.
Угода між урядом якої-небудь держави й Ватиканом, що визначає статус католицької церкви в цій державі.
Провідна роль церкви у політичному житті переважної більшості західноєвропейських держав була затверджена Вормським конкордатом ХІІ ст. (з наук. літ.);
– Напевне Пачеллі буде належати честь підписати з нами історичний конкордат... (М. Стельмах);
– А хто ж мене вигнав з моєї землі? – провадив розлючений газетяр. – Попи, яких Наполеон повернув своїм конкордатом, замість того щоб тримати їх так, як у державі тримають лікарів, адвокатів, астрономів (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкордат — Конкорда́т: — ухвала [41] Словник з творів Івана Франка
- конкордат — конкорда́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- конкордат — -у, ч. Угода між урядом якої-небудь держави й Папою Римським, що визначає становище католицької церкви в цій державі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- конкордат — Угода (папи рим.) Словник чужослів Павло Штепа
- конкордат — конкорда́т (лат. concordatum – угода, від concordo – перебуваю в згоді) угода між папою римським як главою католицької церкви і урядом певної держави щодо діяльності католицької церкви в цій країні. Словник іншомовних слів Мельничука
- конкордат — Юридична угода між Ватиканом і певною державою, зазвичай із більшістю католицького населення; унормовує церковно-державні стосунки та визначає компетенцію сторін у цій сфері. Універсальний словник-енциклопедія
- конкордат — КОНКОРДА́Т, у, ч. Угода між урядом якої-небудь держави й римським папою, що визначає становище католицької церкви в цій державі. Диктатор Франко в 1953 році уклав з Ватіканом конкордат (угоду), який визнав католицизм єдиною законною релігією країни (Наука… 6, 1958, 45). Словник української мови в 11 томах