1. Словник української мови у 20 томах

конклюзія

КОНКЛЮ́ЗІЯ, ї, ж., заст.

Висновок.

“Моя спрагнена душа бажала пити з цілого моря красоти, але захопила ледве кілька крапель” – така є меланхолійна конклюзія, що її висловлює поет [Ярослав Врхліцький] у отсій книжці, мов здобуток своєї оптимістичної доби (І. Франко);

[Гетьман:] Хрещениця?.. Та чи ж їй теє в голові? Та вже, де наше не пропадало, пообіцяв, то поїдемо завтра з хлібом святим, може, хрещениця нас при старості літ не осоромить. Хо-хо-хо! Конклюзія несподівана (Л. Старицька-Черняхівська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конклюзія — Конклюзія: — висновок [29;30;31;44-1;46-1;46-2;48;53;XX] Значить, по-моєму, в Вашій брошурі не потрібно чіпати «Pracy», бо виводити з одного слова, ненароком написаного, націоналізм її, не вказуючи на все, що вона досі писала й говорила... Словник з творів Івана Франка
  2. конклюзія — (лат. сonclusio — кінець, закінчення) те саме, що й висновки. Словник стилістичних термінів
  3. конклюзія — див. ВИСНОВОК. Словник синонімів Караванського
  4. конклюзія — -ї, ж., зах., заст. Висновок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. конклюзія — Висновок, див. поризма, (див. противн. преміса) Словник чужослів Павло Штепа
  6. конклюзія — конклю́зія висновок, заключення (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. конклюзія — Висновок, резюме, закінчення Словник застарілих та маловживаних слів
  8. конклюзія — Конклю́зія, -зії, -зією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)