конклюдентний
КОНКЛЮДЕ́НТНИЙ, а, е, юр.
Той, що мається на увазі.
Конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи (з навч. літ.);
Юридичні наслідки здатні викликати адміністративні акти, виражені у будь-якій формі – письмово, усно, конклюдентними діями (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конклюдентний — -а, -е: Конклюдентні дії — поведінка особи, що виражає її волю встановити правовідносини, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а поведінкою, за якою можна зробити висновок про такий намір. Великий тлумачний словник сучасної мови