1. Великий тлумачний словник сучасної мови

конклюдентний

конклюде́нтний

-а, -е:

Конклюдентні дії — поведінка особи, що виражає її волю встановити правовідносини, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а поведінкою, за якою можна зробити висновок про такий намір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конклюдентний — КОНКЛЮДЕ́НТНИЙ, а, е, юр. Той, що мається на увазі. Конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи (з навч. літ.); Юридичні наслідки здатні викликати адміністративні акти, виражені у будь-якій формі – письмово, усно, конклюдентними діями (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах