конкордація
КОНКОРДА́ЦІЯ, ї, ж.
Узгодженість текстів, перев. церковно-релігійного змісту.
Вагомим доробком у галузі теології стали праці С. Яворського “Конкордація Святого Письма”, “Про Церкву”, “Про Святу Трійцю” (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- конкордація — -ї, ж., мат. Узгодженість. Великий тлумачний словник сучасної мови