1. Словник української мови у 20 томах

конкретизація

КОНКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. конкретизува́ти.

Маркіян сам, без чиєїсь спонуки, дійшов до такої думки давно, .. але то було тільки визначення своєї симпатії, конкретизація погляду на речі (Р. Іваничук);

Читаючи їх [вірші Тичини], мимоволі ловиш себе на думці, що поет свідомо уникав належної конкретизації (В. Стус);

Надмірна конкретизація приводить до збіднення байки. Вона втрачає свою багатозначність (з наук. літ.);

Після вибору теми дослідження уточнюють тему майбутньої роботи; це – конкретизація кола явищ чи питань, що будуть відображені автором в його праці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкретизація — конкретиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. конкретизація — -ї, ж. Дія за знач. конкретизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конкретизація — конкретиза́ція (франц. concretisation) 1. Вираження в наочнішій, точнішій, конкретнішій формі; уточнення. В науці К. часто виступає у формі дослідження нових, раніше не досліджуваних зв’язків. 2. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. конкретизація — Конкретиза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. конкретизація — КОНКРЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. конкретизува́ти. Дальшу розробку й конкретизацію марксистського вчення про комуністичне суспільство ми знаходимо в праці Ф. Енгельса «Анти-Дюрінг» (Укр. іст. ж., 6, 1960, 5); Велику роль у конкретизації уявлень учнів.. Словник української мови в 11 томах