конскрипція

Конскри́пція, конскрибування:

— виклад [41]

— перепис [16;46-1;46-2;II]

— перепис населення, набір чоловіків в армію на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва; список, висновок, опис, перепис [44-1]

— перепис, опис, список [48]

— у XVIII — XIX ст. засіб комплектування військ, заснований на загальній військовій повинності з правом відкупитися або замінити себе іншим [51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конскрипція — конскри́пція іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. конскрипція — -ї, ж., військ., заст. У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності – набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конскрипція — Бранка Словник чужослів Павло Штепа
  4. конскрипція — КОНСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж., військ., іст. У деяких європейських країнах до запровадження загальної військової повинності – набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з правом відкупу чи заступництва. Словник української мови у 20 томах
  5. конскрипція — конскри́пція (лат. conscriptio – складання, від conscribo – записую) у 18 – 19 ст. спосіб комплектування військ, заснований на загальній військовій повинності з правом відкупитися або замінити себе іншим. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. конскрипція — Конскри́пція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. конскрипція — КОНСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж., військ., заст. У низці європейських країн до запровадження загальної військової повинності — набирання чоловіків до армії на підставі військової повинності, але з дозволом викупу й заступництва. Словник української мови в 11 томах