1. Словник з творів Івана Франка

леп

Леп:

— земляний віск [21]

— земний віск [IV]

— земний віск; церезина; линка глина, болото [V]

— Леп — глина, земля, яку видобували з ям, де шукали нафти, є для редакції «земним воском». [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леп — леп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. леп — див. БРУД. Словник синонімів Караванського
  3. леп — -у, ч. 1》 Бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. || Липкий бруд, що вкриває певну поверхню. || чого, який, перен. Про щось негативне в житті людини. 2》 діал. Земляний віск; озокерит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. леп — ЛЕП, у, ч. 1. Бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. Хлюпнувши на себе раз, .. для сміху, кожний потім входив у смак і довго відтирав із себе леп, що в'їдався в шкіру цілими роками (І. Словник української мови у 20 томах
  5. леп — леп: ◊ ма́ти леп в голові бути розумним (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. леп — ОЗОКЕРИ́Т (мінерал групи нафтових бітумів, схожий на бджолиний віск), ЗЕМЛЯНИ́Й ВІСК, ГІРСЬКИ́Й ВІСК, ЛЕП діал. У підгір'ї Карпат відкрили нові поклади нафти, газу, озокериту (І. Словник синонімів української мови
  7. леп — ЛЕП, у, ч. 1. Бруд, що вкриває спітніле, довго не мите тіло. Хлюпнувши на себе раз, .. для сміху, кожний потім входив у смак і довго відтирав із себе леп, що в’їдався в шкіру цілими роками (Мик. Словник української мови в 11 томах
  8. леп — Леп, -пу м. Нечистота на тѣлѣ, потная грязь. Лепу на руках багато. Харьк. у. Словник української мови Грінченка