локація
Лока́ція:
— (від лат. locus — місце) — місце на лавці в школі; колись учні сиділи на лавках у школі відповідно до успішності в науці: найкращі — на першому місці, найгірші — на останньому [III]
— визначення місця перебування, позиція [44-2]
— вміщення, наприклад, капіталу [44-1]
— місце в класі відповідно до того, хто як вчиться; локації були скасовані у 80-х рр [I]
— розміщення [XIX] Коли б засоби збіжжя в шпихлірі зросли настільки, що лишалось би його багато понад щорічну потребу селян, то за дозволом окружного уряду сю надвишку можна продати, а гроші чи то умістити в публічній локації, чи розпозичати на процент під певну гіпотеку [XIX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- локація — лока́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- локація — -ї, ж. Визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора. || Таке визначення місцезнаходження чого-небудь деякими тваринами. Оптична локація. Лазерна локація. Великий тлумачний словник сучасної мови
- локація — ЛОКА́ЦІЯ, ї, ж. Визначення місцеперебування тіла за допомогою локатора. Під час ультразвукової локації використовують як безперервне, так і імпульсне випромінювання (з навч. літ.); // Таке визначення місцеперебування чого-небудь деякими тваринами. Словник української мови у 20 томах
- локація — лока́ція (лат. locatio – розміщення, розподіл, від loco – розміщую) виявлення об’єкта розвідування і визначення його місцеположення. Словник іншомовних слів Мельничука
- локація — Спершу (починаючи з XII ст.) термін, що означав заснування нового міста або села, згодом також переоформлення вже існуючого поселення через його просторове регулювання або правове виокремлення. Універсальний словник-енциклопедія
- локація — ЛОКА́ЦІЯ, ї, ж. Визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора. При ультразвуковій локації серія відбитих сигналів вказує на неоднорідність структури досліджуваних тканин (Веч. Київ, 22. Словник української мови в 11 томах