1. Універсальний словник-енциклопедія

локація

Спершу (починаючи з XII ст.) термін, що означав заснування нового міста або села, згодом також переоформлення вже існуючого поселення через його просторове регулювання або правове виокремлення.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. локація — Лока́ція: — (від лат. locus — місце) — місце на лавці в школі; колись учні сиділи на лавках у школі відповідно до успішності в науці: найкращі — на першому місці, найгірші — на останньому [III] — визначення місця перебування, позиція [44-2] — вміщення... Словник з творів Івана Франка
  2. локація — лока́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. локація — -ї, ж. Визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора. || Таке визначення місцезнаходження чого-небудь деякими тваринами. Оптична локація. Лазерна локація. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. локація — ЛОКА́ЦІЯ, ї, ж. Визначення місцеперебування тіла за допомогою локатора. Під час ультразвукової локації використовують як безперервне, так і імпульсне випромінювання (з навч. літ.); // Таке визначення місцеперебування чого-небудь деякими тваринами. Словник української мови у 20 томах
  5. локація — лока́ція (лат. locatio – розміщення, розподіл, від loco – розміщую) виявлення об’єкта розвідування і визначення його місцеположення. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. локація — ЛОКА́ЦІЯ, ї, ж. Визначення місцезнаходження тіла за допомогою локатора. При ультразвуковій локації серія відбитих сигналів вказує на неоднорідність структури досліджуваних тканин (Веч. Київ, 22. Словник української мови в 11 томах