мантій
Манті́й:
— виманювач, випрошувач [47]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мантій — Манті́й. Крутій, облудник. На сім кінчать ся єреміяди нашого автора, а починасть ся „піснь радостна Бо “русскій ” нарід не дав ся зловити на солодкі слова мантіїв (Б., 1907, 84, 1) // порівн. пол. mętniak, розм. Українська літературна мова на Буковині