маргінес
Маргіне́с:
Маргі́нес:
— берег, поле книжки, зошита [47]
— берег, поле книжки, зошита, рукопису [37]
— поле (книги чи рукопису) [38]
— поле (листка) [32]
— поле книжки [42]
— поле рукопису [31]
— поля в книзі або рукописі [44-2]
— поля рукопису, книги [33;35]
Маргіне́си:
— поля книги, рукопису [28;39;40;49]
— поля рукопису [34]
— на маргінесах: на полях [XX] Примітки Коц. не пропадуть, бо писані на маргінесах статті [XX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маргінес — маргіне́с іменник чоловічого роду маргіне́с 1 іменник чоловічого роду берег, поле книжки діал. маргіне́с 2 іменник чоловічого роду периферія; щось другорядне, малозначуще книжн. Орфографічний словник української мови
- маргінес — Берег, скрайка Словник чужослів Павло Штепа
- маргінес — МАРГІНЕ́С, у, ч., зах. 1. Берег, поле книжки, зошита і т. ін. Коло половини XVIII в. знаходимо одну коротеньку пісеньку, записану на маргінесі Дрогобицького рукописного збірника (І. Словник української мови у 20 томах
- маргінес — ПО́ЛЕ перев. мн. (смужка уздовж краю аркуша паперу, не заповнена текстом, малюнком тощо), БЕ́РЕГ перев. мн., МАРГІНЕ́С зах. Кипіли б шторми На полях сторінок, І плавились в битві гармати (М. Словник синонімів української мови
- маргінес — МАРГІНЕ́С, у, чол., зах. Берег, поле книжки, зошита тощо. Коло половини XVIII в. знаходимо одну коротеньку пісеньку, записану на маргінесі Дрогобицького рукописного збірника (Іван Франко, XVI, 1955, 328). Словник української мови в 11 томах