маргінес
МАРГІНЕ́С, у, ч., зах.
1. Берег, поле книжки, зошита і т. ін.
Коло половини XVIII в. знаходимо одну коротеньку пісеньку, записану на маргінесі Дрогобицького рукописного збірника (І. Франко);
Рисував [Гіллєнкрок] на маргінесі, ніби для відпочинку, план якоїсь твердині з палісадами, редутами, шанцями і траншеями (Б. Лепкий).
2. Те саме, що перифері́я 2.
Він тримав її десь на маргінесі свідомості, як особу, з котрою пов'язано шматок попереднього, дуже-дуже давнього життя (О. Ірванець);
В українців цей продукт [квашена капуста] теж перебуває далеко не на маргінесі кулінарних уподобань (Н. Сняданко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- маргінес — Маргіне́с: Маргі́нес: — берег, поле книжки, зошита [47] — берег, поле книжки, зошита, рукопису [37] — поле (книги чи рукопису) [38] — поле (листка) [32] — поле книжки [42] — поле рукопису [31] — поля в книзі або рукописі [44-2] — поля рукопису... Словник з творів Івана Франка
- маргінес — маргіне́с іменник чоловічого роду маргіне́с 1 іменник чоловічого роду берег, поле книжки діал. маргіне́с 2 іменник чоловічого роду периферія; щось другорядне, малозначуще книжн. Орфографічний словник української мови
- маргінес — Берег, скрайка Словник чужослів Павло Штепа
- маргінес — ПО́ЛЕ перев. мн. (смужка уздовж краю аркуша паперу, не заповнена текстом, малюнком тощо), БЕ́РЕГ перев. мн., МАРГІНЕ́С зах. Кипіли б шторми На полях сторінок, І плавились в битві гармати (М. Словник синонімів української мови
- маргінес — МАРГІНЕ́С, у, чол., зах. Берег, поле книжки, зошита тощо. Коло половини XVIII в. знаходимо одну коротеньку пісеньку, записану на маргінесі Дрогобицького рукописного збірника (Іван Франко, XVI, 1955, 328). Словник української мови в 11 томах