муравиця
Плями барви свіжо зораної іловатої землі [V]
— плями на тілі вмираючого [IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- муравиця — мурави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- муравиця — див. трава Словник синонімів Вусика
- муравиця — -і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- муравиця — МУРАВИ́ЦЯ, і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирає. Лице його було страшно худе, запале і мало барву щойно зораної іловатої [мулуватої] ріллі або, як кажуть, зайшло цілком муравицею (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- муравиця — МУРАВИЦЯ, і, ж., діал. Жовті або сині плями на тілі того, хто вмирав. Лице його було страшно худе, запале і мало барву щойно зораної іловатої [мулуватої] ріллі або, як кажуть, зайшло цілком муравицею (Фр., V, 1951, 26). Словник української мови в 11 томах
- муравиця — Муравиця, -ці ж. 1) = мурава. 2) Желтыя и синія пятна на тѣлѣ умирающаго. Мил. 165. Коли вже муравиця вийшла на тіло, то вмре дитина. Камен. у. Прихожу, а в неї дитина слаба. Що в неї? Каже: кір. Коли я гляну, аж у єї вже червона муравиця виступила. Умре, кажу. Коли так: до вечора й умерло. Маріуп. Словник української мови Грінченка