надолужити
надолу́жити: наверстать [ІФ,1890]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надолужити — надолу́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- надолужити — див. надолужувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надолужити — НАДОЛУ́ЖИТИ див. надолу́жувати. Словник української мови у 20 томах
- надолужити — НАДОЛУ́ЖУВАТИ (НАДОЛУЖА́ТИ заст.) (заповнювати, заміняти втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає), НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ рідше) розм., НАМАГА́ТИ діал. — Док.: надолу́жити, нагна́ти. Надолужити те, що пробайдикував улітку, — нема чого й думати (С. Словник синонімів української мови
- надолужити — Надолу́жити, -лу́жу, -лу́жиш, -жать; надолу́ж, -лу́жмо, -лу́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- надолужити — НАДОЛУЖИ́ТИ див. надолу́жувати. Словник української мови в 11 томах
- надолужити — Надолужа́ти, -жа́ю, -єш сов. в. надолужити, -жу, -жиш, гл. 1) Наверстывать, наверстать, возмѣщать, возмѣстить, пополнять, пополнить. Я те надолужу, як живий буду. Н. Вол. у. Хоче своє надолужити: рано встав, дак тепер качається. Словник української мови Грінченка