насторч

Значення в інших словниках

1. насторч — на́сторч прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. насторч — присл. 1》 У вертикальному положенні; сторч, сторчма. 2》 перен., розм. Всупереч, наперекір кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. насторч — НА́СТОРЧ, присл. 1. У вертикальному положенні; сторч, сторчма, вертикально. Перед самим проходом стояв насторч величезний кам'яний стовп (І. Франко); Стоять вози насторч яром (П. Чубинський). 2. перен., розм. Всупереч, наперекір кому-, чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
4. насторч — НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Словник синонімів української мови
5. насторч — На́сторч, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. насторч — НА́СТОРЧ, присл. 1. У вертикальному положенні; сторч, сторчма. Перед самим проходом стояв насторч величезний кам’яний стовп (Фр., VІ, 1951, 29); Стоять вози — насторч ярма, а межи возами під явором палає багаття (Коцюб., І, 1955, 183). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах
7. насторч — Насторч нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336. Словник української мови Грінченка