насторч

НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).

СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм., ЦАПКО́М розм. (перев. про тварин — на задні ноги, піднімаючи передні). Роман поставив усі три книжки на столі сторч.., мабуть, задля того, щоб їх було видніше (І. Нечуй-Левицький); Витягали (опришки) цілий сухар (дерево) з корінням, ставили сторчака на камінь, чекали ночі й запалювали (Г. Хоткевич); Перед самим проходом стояв насторч величезний кам'яний стовп (І. Франко); А грубка яка! Дрова стойма горять (А. Тесленко); Мати ставила сторчма снопи біля мене, затуляла мою голову від сонця (В. Минко); Кінь змилений став цапа (А. Головко); Улянка часто спостерігала, як два величезних жуки люто билися рогами, ставали цапки і, нарешті, не витримавши, падали на землю (О. Донченко). — Пор. вертика́льно.