1. Словник синонімів української мови

насточортілий

НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., ОСТИ́ЛИЙ діал. Він сидів, ..уткнувшись у шибку, спостерігаючи знайомі набридлі краєвиди (Ю. Шовкопляс); Кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий (Панас Мирний); Ніхто чоловікові так не дошкулить, як іноді сам собі дошкулиш осоружними думками (О. Маковей); Знову знавісніле дзижчання "дум-дум" (куль) над головою, колона зупинялась, розгорявся бій (О. Гончар); Він бачив, що Славка радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (П. Колесник); Зв'язковий упускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський). — Пор. 1. набри́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насточортілий — насточорті́лий дієприкметник фам. Орфографічний словник української мови
  2. насточортілий — -а, -е, фам. Дієприкм. акт. мин. ч. до насточортіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насточортілий — НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. до насточорті́ти. Зв'язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. насточортілий — НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. мин. ч. до насточорті́ти. Зв’язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Янов., IV, 1959, 224). Словник української мови в 11 томах