1. Словник української мови в 11 томах

насточортілий

НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. мин. ч. до насточорті́ти.

Зв’язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Янов., IV, 1959, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насточортілий — насточорті́лий дієприкметник фам. Орфографічний словник української мови
  2. насточортілий — -а, -е, фам. Дієприкм. акт. мин. ч. до насточортіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насточортілий — НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ, а, е, фам. Дієпр. акт. до насточорті́ти. Зв'язковий випускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. насточортілий — НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., ОСТИ́ЛИЙ діал. Він сидів, .. Словник синонімів української мови