1. Словник української мови в 11 томах

насточортіти

НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити.

[Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (Корн., Над Дніпром, 1960, 50);

// безос.

Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (Вол., Місячне срібло, 1961, 251);

— Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись (Довж., І, 1958, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насточортіти — насточорті́ти дієслово доконаного виду дуже набриднути фам. Орфографічний словник української мови
  2. насточортіти — див. набридати Словник синонімів Вусика
  3. насточортіти — -ію, -ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насточортіти — НАСТОЧОРТІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. [Македон:] Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики! (О. Корнійчук); // безос. Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами (І. Словник української мови у 20 томах
  5. насточортіти — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови