нахлібник

Значення в інших словниках

1. нахлібник — нахлі́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. нахлібник — -а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нахлібник — Харчовник, їдець, дармоїд Словник чужослів Павло Штепа
4. нахлібник — НАХЛІ́БНИК, а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок. [Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [у суді поле] (І. Франко); Всі, хто виграв у війні, чужі мені, хто нажився в ній грабунками, .. Словник української мови у 20 томах
5. нахлібник — УТРИ́МАНЕЦЬ (той, хто перебуває на чиємусь утриманні), РОТ розм., ГОДО́ВАНЕЦЬ заст.; НАХЛІ́БНИК (несхвально). — Я ще нічого не знаю, ще нічого не вирішив, але бездарним актором або утриманцем твого батька не буду ніколи (В. Словник синонімів української мови
6. нахлібник — НАХЛІ́БНИК, а, ч. Той, хто живе за чужий рахунок. [Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [у суді поле] (Фр., IX, 1952, 389); [Петро:] Отаке чудне склалося: я — в чужій господі, чужий нахлібник!... Словник української мови в 11 томах