1. Словник з творів Івана Франка

несосвітенний

несосвіте́нний: въ мірѣ невиданный [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несосвітенний — несосвіте́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. несосвітенний — Несусвітній, несвітський, несвітній, п. несамовитий <н. речі>, г. несотворенний <н. річ>; (як міра негативної якости) неприторенний <н. злодій>. Словник синонімів Караванського
  3. несосвітенний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. несосвітенний — -а, -е, розм. 1》 Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. 2》 Дуже сильний своїм виявом. || Надто великий, значний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. несосвітенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм. 1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітній. Зводити на сусідів несосвітенні наклепи. 2. Дуже сильний своїм виявом. Словник української мови у 20 томах
  6. несосвітенний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. несосвітенний — Несосвіте́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. несосвітенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм. 1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Рад. Укр., 25. XI 1956, 1). Словник української мови в 11 томах