1. Словник української мови в 11 томах

несосвітенний

НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм.

1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний.

Вони [вороги] зводять на нас, зокрема на відносини між народами Радянського Союзу, несосвітенні наклепи (Рад. Укр., 25. XI 1956, 1).

2. Дуже сильний своїм виявом.

Знявся такий несосвітенний шарварок, що позбігалися з усієї околиці польські жовніри (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 469);

// Надто великий, значний.

Театр справжній: квитки коштують, мабуть, суму несосвітенну! (Полт., Повість.., 1960, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несосвітенний — несосвіте́нний: въ мірѣ невиданный [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. несосвітенний — несосвіте́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. несосвітенний — Несусвітній, несвітський, несвітній, п. несамовитий <н. речі>, г. несотворенний <н. річ>; (як міра негативної якости) неприторенний <н. злодій>. Словник синонімів Караванського
  4. несосвітенний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  5. несосвітенний — -а, -е, розм. 1》 Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітний. 2》 Дуже сильний своїм виявом. || Надто великий, значний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. несосвітенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ, а, е, розм. 1. Який вражає своєю безглуздістю; позбавлений здорового розуму, розсудливості; несусвітній. Зводити на сусідів несосвітенні наклепи. 2. Дуже сильний своїм виявом. Словник української мови у 20 томах
  7. несосвітенний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. несосвітенний — Несосвіте́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)