нехланник

Нехла́нник:

— скнара [15]

— ненажера; жорстокий [V]

— Нехланник у поясненнях є «ненажерою, жорстоким» (486). З контексту виникає, однак, що нехланник — скнара: «Вона голосно кляла нехланника-мужа, але прокляття не помагали нічого» (395). Згадані слова стосуються Германа, який, як говорить Франко, «дуже куцо держав її, не давав їй до рук ніяких грошей, не лишав, як се давніше часом лучалося, ані цента в своїй шуфляді» (395). Якщо контекст не виключає інтерпретації нехланника як жорстокий, то в усякому разі повністю виключає редакційне «ненажера». [MО,V]