никлий

Дрібненький [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. никлий — ни́клий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. никлий — -а, -е. 1》 Який схилився, пригнувся до землі. 2》 перен., розм. Сумний, з опущеною головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. никлий — НИ́КЛИЙ, а, е. 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Ю. Збанацький). 2. перен., розм. Зі спущеною головою, поглядом, спрямованим додолу; похнюплений. Словник української мови у 20 томах
  4. никлий — ни́клий незначний, непомітний (ст): У дійсності при тій розправі було тільки два важні питання: справа Віри Свєнціцької і справа Романа Шухевича. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. никлий — ПОХНЮ́ПЛЕНИЙ (про людину — зі спущеною головою, поглядом, спрямованим додолу; про голову, погляд — спущений додолу), ПОНИ́КЛИЙ, ПОХНЮ́ПИЙ розм., НИ́КЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. никлий — НИ́КЛИЙ, а, е. 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Збан., Між.. людьми, 1955, 115). 2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою. Никлі ходять воли. Словник української мови в 11 томах
  7. никлий — Никлий, -а, -е Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338. Словник української мови Грінченка