никлий
ни́клий
-а, -е.
1》 Який схилився, пригнувся до землі.
2》 перен., розм. Сумний, з опущеною головою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- никлий — Дрібненький [IV] Словник з творів Івана Франка
- никлий — ни́клий прикметник Орфографічний словник української мови
- никлий — НИ́КЛИЙ, а, е. 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Ю. Збанацький). 2. перен., розм. Зі спущеною головою, поглядом, спрямованим додолу; похнюплений. Словник української мови у 20 томах
- никлий — ни́клий незначний, непомітний (ст): У дійсності при тій розправі було тільки два важні питання: справа Віри Свєнціцької і справа Романа Шухевича. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- никлий — ПОХНЮ́ПЛЕНИЙ (про людину — зі спущеною головою, поглядом, спрямованим додолу; про голову, погляд — спущений додолу), ПОНИ́КЛИЙ, ПОХНЮ́ПИЙ розм., НИ́КЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- никлий — НИ́КЛИЙ, а, е. 1. Який схилився, пригнувся до землі. На пожовклу, никлу траву повільно спадало з дерев листя (Збан., Між.. людьми, 1955, 115). 2. перен., розм. Сумний, із спущеною головою. Никлі ходять воли. Словник української мови в 11 томах
- никлий — Никлий, -а, -е Поникшій, съ опущенной головой, а переносно: печальный. Никлі ходять (воли), і їм погано, так як і мені. Г. Барв. 338. Словник української мови Грінченка