обалення

Оба́лення:

— Знищення, руйнування [XVIII] Але різниця була тільки формальна; зміст революції був один і той сам: обалення середньовікових границь, що путали свободу чоловіка, обалення в ім'я вроджених, природних прав людини-одинині [XVIII]

— повалення, знищення [V]

— повалення, скинення (з посади) [43]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обалення — ОБА́ЛЕННЯ, я, с. діал. Дія за знач. оба́лювати. * Образно. З релігійного становища вона [література] проскрібувала не тільки свобідну думку та свобідний суд про діла, але й свобідне, чоловіче чуття... Словник української мови у 20 томах