обалення
ОБА́ЛЕННЯ, я, с.
діал. Дія за знач. оба́лювати.
* Образно. З релігійного становища вона [література] проскрібувала не тільки свобідну думку та свобідний суд про діла, але й свобідне, чоловіче чуття, – бо се все кінець кінців [кінцем] ішло на обалення авторитету, до перевороту, – до революції (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обалення — Оба́лення: — Знищення, руйнування [XVIII] Але різниця була тільки формальна; зміст революції був один і той сам: обалення середньовікових границь, що путали свободу чоловіка, обалення в ім'я вроджених, природних прав людини-одинині [XVIII] — повалення... Словник з творів Івана Франка