обалений

ОБА́ЛЕНИЙ, а, е,

діал. Дієпр. пас. до обали́ти.

Захар живо, мов молодець, оглянув положення обаленого каменя (І. Франко);

Ой, у моїм городочку барвінок дзелений [зелений], таке собі дівче вибрав, як пінь обалений (з народної пісні).