облаз

обла́з: голая скала [ІФ,1890]

Обла́з:

— гола скеля [2;I]

— круча, урвище, стрімка скеля [XIII]

— обрив, круча [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облаз — о́блаз іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. облаз — -у, ч. Гола стрімка скеля; круча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облаз — О́БЛАЗ, у, ч., діал. Стрімка скеля; круча. Біг [Марусяк] плаями, скакав через ломи, гнав облазами (Г. Хоткевич); Хлопці на гірській убочі. По облазі, по стежині, По стуманеній долині, Йдуть по кряжу над потоком, Над Черемошем широким (Я. Шпорта). Словник української мови у 20 томах
  4. облаз — У́РВИЩЕ (прямовисний, стрімкий схил чого-небудь), ПРІ́РВА, КРУ́ЧА, КРУТИЗНА́, КРУТО́ВИНА, СТРОМОВИ́НА, КРУТОСХИ́Л, КРУТОЯ́Р рідше, ОБРИ́В, БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т), ОБВА́Л рідше, У́РВИСЬКО розм., О́БЛАЗ діал., ОБІ́РВИЩЕ діал. Словник синонімів української мови
  5. облаз — О́БЛАЗ, у, ч., діал. Гола стрімка скеля; круча. Біг [Марусяк] плаями, скакав через ломи, гнав облазами (Хотк., II, 1966, 104); Хлопці на гірській убочі. По облазі, по стежині, По стуманеній долині, Йдуть по кряжу над потоком, Над Черемошем широким (Шпорта, Вибр., 1958, 378). Словник української мови в 11 томах
  6. облаз — Облаз, -зу м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79. Словник української мови Грінченка