обліг

Значення в інших словниках

1. обліг — облі́г іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. обліг — див. ПЕРЕЛІГ. Словник синонімів Караванського
3. обліг — див. Земля Словник синонімів Вусика
4. обліг — -логу, ч., розм. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Облогом лежати (стояти) — перебувати в занедбаному стані, не оброблятися протягом довгого часу (про поле, лан). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обліг — ОБЛІ́Г, ло́гу, ч., розм. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Заснули верби на облозі, і вітер задрімав (Гл., Вибр., 1951, 85); Глянула [Одарка] на сірий лан облогу, і жахом стиснулося серце дівчини: неможливим.. Словник української мови в 11 томах
6. обліг — ОБЛІ́Г, ло́гу, ч. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Заснули верби на облозі, і вітер задрімав (Л. Глібов); Глянула [Одарка] на сірий лан облогу, і жахом стиснулося серце дівчини: неможливим .. Словник української мови у 20 томах
7. обліг — ПЕРЕЛІ́Г (поле, не оброблюване кілька років для відновлення родючості ґрунту), ОБЛІ́Г розм., ВІДЛІ́Г діал. Залізниця має пройти по перелогах (О. Гончар); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (А. Головко); У плузі Волики розсердились, вертіли, брать відлогу не хотіли (Л. Боровиковський). Словник синонімів української мови
8. обліг — Облі́г, -ло́гу, в -ло́зі; -ло́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обліг — Обліг, -логу м. Давно непаханное поле. А в моєї родини пшениці ланами, в мене молодої лежить облогами. Гол. І. 239. Ой куди були ярії пшениці, тепер туди облоги. Чуб. V. 468. см. обліжок. Упав сніжок на обліжок. Чуб. V. 401. Словник української мови Грінченка