1. Словник української мови Грінченка

обліг

Обліг, -логу

м. Давно непаханное поле. А в моєї родини пшениці ланами, в мене молодої лежить облогами. Гол. І. 239. Ой куди були ярії пшениці, тепер туди облоги. Чуб. V. 468. см. обліжок. Упав сніжок на обліжок. Чуб. V. 401.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обліг — Обліг: — тут: загальна сума заборгованості, вексельних зобов'язань; боргове зобов'язання [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. обліг — облі́г іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. обліг — див. ПЕРЕЛІГ. Словник синонімів Караванського
  4. обліг — див. Земля Словник синонімів Вусика
  5. обліг — -логу, ч., розм. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Облогом лежати (стояти) — перебувати в занедбаному стані, не оброблятися протягом довгого часу (про поле, лан). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обліг — ОБЛІ́Г, ло́гу, ч., розм. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Заснули верби на облозі, і вітер задрімав (Гл., Вибр., 1951, 85); Глянула [Одарка] на сірий лан облогу, і жахом стиснулося серце дівчини: неможливим.. Словник української мови в 11 томах
  7. обліг — ОБЛІ́Г, ло́гу, ч. Протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг. Заснули верби на облозі, і вітер задрімав (Л. Глібов); Глянула [Одарка] на сірий лан облогу, і жахом стиснулося серце дівчини: неможливим .. Словник української мови у 20 томах
  8. обліг — ПЕРЕЛІ́Г (поле, не оброблюване кілька років для відновлення родючості ґрунту), ОБЛІ́Г розм., ВІДЛІ́Г діал. Залізниця має пройти по перелогах (О. Гончар); Воли парубчак спинив, виліз із борозни на обліг (А. Головко); У плузі Волики розсердились, вертіли, брать відлогу не хотіли (Л. Боровиковський). Словник синонімів української мови
  9. обліг — Облі́г, -ло́гу, в -ло́зі; -ло́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)