1. Словник української мови Грінченка

обляшувати

Обля́шувати, -шую, -єш

сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляшувати — ОБЛЯ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЯ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм. Те саме, що ополя́чувати. – Ти кажеш, що жінка мене обляшила (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах