обляшувати

ОБЛЯ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЯ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що, розм.

Те саме, що ополя́чувати.

– Ти кажеш, що жінка мене обляшила (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обляшувати — Обля́шувати, -шую, -єш сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217. Словник української мови Грінченка