1. Словник з творів Івана Франка

огурний

Угу́рний, огу́рний:

— сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огурний — огу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. огурний — див. упертий Словник синонімів Вусика
  3. огурний — огурна, огурне, діал. Упертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. огурний — ОГУ́РНИ́Й, огу́рна́, огу́рне́, діал. Упертий. Карпо Кирилович не слухав діда. – Не знав я, що ви такі огурні (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  5. огурний — УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙ розм., УГУ́РНИЙ діал., ОГУ́РНИЙ діал., ПЕНЯКУВА́ТИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. огурний — ОГУ́РНИ́Й, огу́рна́, огу́рне́, діал. Упертий. Карпо Кирилович не слухав діда. — Не знав я, що ви такі огурні (Мушк., Чорний хліб, 1960, 12). Словник української мови в 11 томах
  7. огурний — Огу́рни́й, -а, -е 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. ум. огурне́нький. Словник української мови Грінченка