огурний
ОГУ́РНИ́Й, огу́рна́, огу́рне́, діал.
Упертий.
Карпо Кирилович не слухав діда. – Не знав я, що ви такі огурні (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огурний — Угу́рний, огу́рний: — сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] Словник з творів Івана Франка
- огурний — огу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- огурний — див. упертий Словник синонімів Вусика
- огурний — огурна, огурне, діал. Упертий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- огурний — УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який намагається все робити по-своєму, не піддається впливу), НЕПОСТУ́ПЛИВИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДЛИВИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, НЕЗГОВІ́РЛИВИЙ, НАТУ́РИСТИЙ розм., УГУ́РНИЙ діал., ОГУ́РНИЙ діал., ПЕНЯКУВА́ТИЙ діал. Словник синонімів української мови
- огурний — ОГУ́РНИ́Й, огу́рна́, огу́рне́, діал. Упертий. Карпо Кирилович не слухав діда. — Не знав я, що ви такі огурні (Мушк., Чорний хліб, 1960, 12). Словник української мови в 11 томах
- огурний — Огу́рни́й, -а, -е 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. ум. огурне́нький. Словник української мови Грінченка