окружник

Окру́жник:

— циркуляр, обіжник [46-1;46-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окружник — Окру́жник. Циркуляр. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3) // порівн. пол. okrężny — 1) кільцевий, 2) обіжний, пересувний, okólnik — циркуляр, pismo okólne (okrężne) — циркуляр. Українська літературна мова на Буковині