окружник

Окру́жник. Циркуляр. З Петербурга доносять, що головна управа по ділам печати розіслала до газет, підозріних о лібералізм, окружник (Б., 1895, 10, 3)

// порівн. пол. okrężny — 1) кільцевий, 2) обіжний, пересувний, okólnik — циркуляр, pismo okólne (okrężne) — циркуляр.