окруженє

Окру́женє. Оточення, середовище, довкілля. Тому, що кождий, молодий чи старий, мусить знати близше те окру́женє, серед якого виростає, а в першій мірі свій край і нарід, його минувшину, теперішнє положене і потреби, повинна кружкова бібліотека містити доконче гарний і великий вибір тих праць і видань, що дотикають, обговорюють або розсліджують повисші справи (Кузеля, 1910, 6); Я ніяк не в силі грати з тим переконанням, що хтось із окруження зазнає через гру прикрість, а з нею — і через мене! (Коб., Valse melancolique, 104)

// порівн. рос. окружение — 1) оточення (назва дії за знач. оточити), 2) оточення (довкілля, навколишнє середовища), коло життя, спілкування і пол. okrążenie — 1) оточення (назва дії за знач. оточити), 2) обхід, об’їзд (навколо чогось), otoczenie -1) оточення (назва дії за знач. оточити), 2) оточення (довкілля, навколишнє середовища), коло життя, спілкування.