1. Словник з творів Івана Франка

осторога

матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осторога — осторо́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осторога — Обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження. Словник синонімів Караванського
  3. осторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
  4. осторога — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що обережність. З осторогою — обережно. 2》 Застереження, попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. осторога — 1. обережність, бачність, обачність, обачливість 2. це попереджа Словник чужослів Павло Штепа
  6. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги .. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (М. Словник української мови у 20 томах
  7. осторога — ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ОБА́ЧНІСТЬ, ОБА́ЧЛИВІСТЬ, ОГЛЯ́ДНІСТЬ рідше, ОСТОРО́ГА рідше. Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (П. Словник синонімів української мови
  8. осторога — Осторо́га, -ги, -зі; -ро́ги, -ро́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
  10. осторога — Осторога, -ги ж. Предостережете. К. Досв. 62. Словник української мови Грінченка