1. Словник української мови в 11 томах

осторога

ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко.

1. Те саме, що обере́жність.

Козакам ще щастя сприяло, що вороги.. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (Стар., Облога.., 1961, 55);

Вони ввійшли в хату навшпиньки — щоб не збудити Колиного батька, але це була зайва осторога: батько стояв за порогом у світлиці й докірливо хитав головою (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 255).

З осторо́гою — обережно.

Вона [незнайома] зирнула з осторогою на матір, потім.. очима подала мені знак (Вас., І, 1959, 188);

Дружно чавкають в грязюці копитами коні, з осторогою позираючи на клубки кураю (Логв., Літа.., 1960, 30).

2. Застереження, попередження.

Я можу дивитися на ті помилки спокійно, бо знаю, що або мені самому, або іншим вони служили осторогою і наукою (Фр., І, 1955, 32);

Я кинувсь геть, — рукою милая махає, Чи осторога то мені? чи гнів? (Л. Укр., IV, 1954, 91);

Я вчеплююсь у мотуз [санчат] і, як завжди, без особливої радості вислуховую усі мамині остороги (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осторога — матися на осторозі (107) — бути обережним, пор. пл. mieć się na ostrożności; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. осторога — осторо́га іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. осторога — Обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження. Словник синонімів Караванського
  4. осторога — див. попередження Словник синонімів Вусика
  5. осторога — -и, ж., рідко. 1》 Те саме, що обережність. З осторогою — обережно. 2》 Застереження, попередження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. осторога — 1. обережність, бачність, обачність, обачливість 2. це попереджа Словник чужослів Павло Штепа
  7. осторога — ОСТОРО́ГА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що обере́жність. Козакам ще щастя сприяло, що вороги .. надходили дуже поволі, з великою осторогою, сподівались на велику силу козачу (М. Словник української мови у 20 томах
  8. осторога — ОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ОБА́ЧНІСТЬ, ОБА́ЧЛИВІСТЬ, ОГЛЯ́ДНІСТЬ рідше, ОСТОРО́ГА рідше. Зоотехнік Івашкевич завжди відзначався діловитою поміркованістю, обережністю в розрахунках (П. Словник синонімів української мови
  9. осторога — Осторо́га, -ги, -зі; -ро́ги, -ро́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. осторога — Осторога, -ги ж. Предостережете. К. Досв. 62. Словник української мови Грінченка