1. Словник з творів Івана Франка

очутити

очутити (161)<�пол. ocucić—привести до пам’яті; [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очутити — очу́ти́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. очутити — очучу, очутиш, док., перех., розм. 1》 Привести до пам'яті, притомності; опам'ятати. 2》 Вивести кого-небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очутити — ОЧУ́ТИ́ТИ, очу́чу́, очу́ти́ш, док., кого, розм. 1. Привести до пам'яті, притомності; опам'ятати. Вранці її знайшли зомлілу коло Голчанового обійстя. Її очутили і завели додому (М. Словник української мови у 20 томах
  4. очутити — ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. очутити — ОЧУ́ТИ́ТИ, очу́чу́, очу́ти́ш, док., перех., розм. 1. Привести до пам’яті, притомності; опам’ятати. Вранці її знайшли зомлілу коло Голчанового обійстя. Її очутили і завели додому (Коцюб., І, 1955, 280). Словник української мови в 11 томах
  6. очутити — Очутити, -ся см. очучати, -ся. Словник української мови Грінченка