паленище

Значення в інших словниках

1. паленище — палени́ще іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. паленище — -а, с., діал. 1》 Випалене місце в степу, в лісі. 2》 Топка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паленище — ПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. 1. Випалене місце в степу, в лісі. Каламар уявою знову й знову палив весняні ватри, перекопував паленища, разом з молодою жінкою Марійкою висівав ячмінь та овес, бачив, як його дружина поралася увечері коло вогнища... Словник української мови у 20 томах
4. паленище — ЗГА́РИЩЕ (місце, де була пожежа; те, що лишилося після пожежі), ПОЖАРИ́ЩЕ, ПОПЕЛИ́ЩЕ, ПОЖАРИ́НА, ПО́ГАР, ЗГАР, СПАЛЕНИ́ЩЕ діал., СПАЛЬ діал., ПОЖЕ́ЖИЩЕ заст.; ПАЛЕНИ́ЩЕ діал., ПАЛЕНИ́НА діал. (перев. у степу, в лісі). Словник синонімів української мови
5. паленище — ПАЛЕНИ́ЩЕ, а, с., діал. 1. Випалене місце в степу, в лісі. 2. Топка. Зігнувшися, він потонув у темнім гирлі паленища і почав розкладати вогонь (Фр., III, 1950, 327). Словник української мови в 11 томах